Верховна жриця

Жінка тихо сидить між двома колонами, а сувій на колінах розгорнуто лише наполовину. Вона не віддає всього, що знає. Відповідь не кваплять. Перш ніж сказати чи рушити, є сенс зачекати й придивитися.

Під видимим лежить інша книга: передчуття, сон, почуття, якому ще немає слова. Це не недодумана думка. Просто її час іще не настав.

Сьогодні посидьте біля неясного і лишіть питання відкритим. Зачекайте між колонами. Розуміння приходить своїм часом. Є ціна в тому, щоб не витягати відповідь силою.

Сувій або закритий, і таємниця лишається в ньому, або розгорнутий навстіж, і написане розсипалося й стало незрозумілим. Мовчання стає стіною. Передчуття твердне в упевненість без підстави.

Перевернута Верховна жриця: внутрішній голос тоне в зовнішньому галасі або його не чують. Те, що треба почути, пропускають, або те, що треба зберегти, викладають напоказ. Місце між колонами порожнє.

Сьогодні не витягайте відповіді з того, що ще мутне. Нехай питання полежить іще трохи. Ще не час вирішувати. Розуміння може бути в тому, щоб лишити сувій закритим ще на одну ніч.